Знезалізнення та деманганація води

Для зниження вмісту заліза та марганцю в оброблюваній воді до вимог СанПіН 2.2.4-171-10 компанія «Екополімер» реалізує безреагентні та реагентні методи. В основі всіх цих методів лежить процес перекладу розчинних сполук заліза та марганцю в нерозчинні форми за допомогою окислення, з подальшим очищенням води від нерозчинних сполук заліза та марганцю методами осадження та фільтрування.

Найчастіше знезалізнення та деманганація підземних вод здійснюється переважно фільтруванням у поєднанні з одним із нижченаведених способів попередньої обробки води:

• аерація на спеціальних пристроях;
• запровадження реагентів-окислювачів, таких як хлор, гіпохлорит натрію (кальцію), діоксид хлору, озон, перманганат калію;
• катіонування,
• флотація,
• електрокоагуляція тощо.

Безреагентне знезалізнення та деманганація води можуть бути реалізовані методом спрощеної аерації, який полягає у фільтруванні води насиченої повітрям через піщане завантаження. При цьому сполуки заліза утворюють на поверхні зерен завантаження каталітичну плівку, яка сприяє окисленню заліза та марганцю, що містяться у воді.

Метод спрощеної аерації дозволяє знизити концентрацію заліза в оброблюваній воді, проте забезпечить нормативне зниження марганцю.

Більш стабільний ефект деманганації досягається при використанні реагентів-окислювачів, насамперед реагентів, що містять хлор. Під дією хлору відбувається окислення сполук марганцю та перехід їх у форми неорганічних солей, які легко гідролізуються та випадають в осад.

При введенні хлору або гіпохлориту натрію ефект окислення марганцю досягається досить повною мірою при значеннях рН не менше 8-8,5 і часу контакту окислювача і води 60-90 хв.

Застосування діоксиду хлору при обробці води забезпечить не тільки ефективне окислення сполук заліза та марганцю без необхідності коригування рН, але й пролонгований бактерицидний ефект.

Застосування перманганату калію як окислювача для деманганації можливе за умови підлужування підземної води до рН =8,5.

Перманганат калію може дозуватися безпосередньо в воду, що обробляється. При цьому розчинений марганець окислюється з утворенням оксиду марганцю малорозчинного.

Альтернативним варіантом застосування перманганату калію для деманганації є попередня обробка фільтруючого завантаження 0,5% розчином хлориду марганцю і перманганату калію з метою утворення каталітичної плівки на поверхні зерен фільтруючого матеріалу.

Одним із перспективних методів окислення марганцю в оброблюваній воді вважається озонування. Одночасно з окисленням заліза та марганцю йдуть процеси знезараження, знебарвлення, а також дезодорації води та покращення її органолептичних властивостей.

Метод іонного обміну при натрій- і водень-катіонуванні також дозволяє зробити знезалізнення і деманганацію оброблюваної води з одночасним її глибоким пом'якшенням. Даний метод є дорогим і застосовується після економічного обґрунтування для обробки води зі складним іонним складом та високим вмістом солей жорсткості.

Одним із прогресивних методів, що застосовуються для знезалізнення та деманганації підземних вод, є біологічний метод, зумовлений наявністю в екосистемі очисних споруд угруповань мікроорганізмів, життєвий цикл яких пов'язаний із процесами, що протікають при окисленні заліза та марганцю.

Таким чином, вибір методів та прийомів знезалізнення та деманганації проводиться індивідуально з урахуванням якості вихідної води після попередніх пілотних випробуваннях біля джерела водопостачання.