Повітродувки

Повітродувкою називають компресори низького тиску від 30 до 100 кПа, які використовуються для подачі повітря при аерації стічних вод, для очищення зернистих фільтрів, для ерліфтів тощо. Повітродувки складаються з двох основних частин – компресорного вузла та електродвигуна.

За конструктивними особливостями та принципом дії повітродувки поділяються на:

• об'ємні;
• відцентрові.

Для зниження шуму ремінні повітродувки можуть бути укомплектовані звукоізолюючим кожухом. Кожух зменшує рівень шуму на 15-20 дБ.

Об'ємні повітродувки

Повітродувки працюють за принципом робочого колеса Roots (Рутс). Принцип роботи заснований на симетричному обертанні двох роторів у протилежних напрямках. Ротори у зачепленні мають мінімальний зазор. Синхронізація обертання відбувається за допомогою жорстко закріпленої на роторах пари косозубих шестерень. Шестерні та підшипники знаходяться в масляних ваннах. Привід здійснюється за допомогою електродвигуна через ремінну передачу.

Різновидом об'ємних нагнітачів є гвинтові компресори. Гвинтовий компресор – це двоваловий роторно-поршневий агрегат, що функціонує за принципом внутрішнього стиснення. Середовище, що подається під час переміщення від всмоктуючого до нагнітального патрубка, стискається в камерах, що безперервно зменшуються, до кінцевого тиску і наприкінці виштовхується через нагнітальний патрубок.

Відцентрові повітродувки

Між лопатями робочого колеса газу надається висока швидкість, яка потім із втратою швидкості перетворюється на енергію стиснення. Відповідно, чим сильнішим повинен бути стиснутий газ, тим більше має бути швидкість лопатей колеса.

Завдяки сучасним технологіям з'явилися високошвидкісні турбокомпресори на магнітних та повітряних підшипниках. Компактні, з низьким рівнем шуму та вібрації.